ВЕЛИКОДНЯ ВЕСНА
Для того, щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі
Ю.Мушкетик
Озирніться навколо, відчуваєте, як пробуджується природа, як народжується щось неймовірно світле і чисте. Вдихніть на повні груди тонке мережево ранкового серпанку і зрозумієте, що все, що оточує Вас і є справжня Великодня весна.
Віра у любов, добро наповнюють душу найбагатшими і найсвітлішими почуттями, які хочеться дарувати тим, хто поруч. Кожна нотка у вашому серці грає прекрасну мелодію щедрості і л'ється пісня зливаючись з Великодньою весною.
Саме з таким настроєм цього року Ковельський медичний коледж пітримав акцію Ковельського економічно-промислового коледжу «Великдень єднає» і взяв участь у міській виставці великодніх столів, яка проходила у фойє міської ради м.Ковеля.
Проте було дуже приємно, що таланти наших студентів не обмежилися тільки підготовкою до оформлення і створення пасхальних композицій. Надзвичайно гарно сплелися у милозвучну, щедру ураїнську пісну голоси Рудик Анни, Шумик Олександри, Артесюк Вікторії у фойє біля сесійної зали. Барвистий і яскравий національний одяг, додав дівчатам неймовірної витонченості.
Худоній номер подарував глядачам і колектив хореографічного гуртка коледжу.
«Натхнення» - таку ніжну назву мав танець, який виконували студенти.
Дівчата, у білосніжних вишиванках, з легкістю і надзвичайною грацією кружляли, відтворюючи кожен подих української пісні.
Щодо композиції , яка стала неймовірно багатою прикрасою загальної виставки, можна сказати лише одне - справи, зроблені від великої любові, приносять радість і спокій.
Кожен великодній кошик нагадував про те, що національні традиції - їх щедрість і невичерпність, вплітаються густим мереживом у звичайний побут простих українців.
А писанки немов співали на вишитих бісером і мереживом, і просто старовинним хрестиком рушничках та серветках.
Очі розбігалися від різноманіття шедеврів українських – вишивальниць. Там церкви і квіти, птахи і загадкові орнаменти, і світлі образи Божої Матері і Ісуса Хреста - все вилилось яскравими барвами на чисте, білесеньке, охайне полотно, що дбайливо перетворилося у красу, яку просто не можливо описати.
А паски! Як пахли паски!
Пишні, червонобокі, немов царівни свята, стояли з білими шапками. (Цього року господині напекли на виставку понад 50) . У кожній з них живе сонце. Це не просто сонце, а сонце, яке має промінчик надії, любові, віри, добра, радості. Коли промені з’єднуються народжується Великодень у серці, яке є теж символом сонця-душі. Скуштуйте хоча б одну, вдихніть її пахощі любові і теплої турботи, візьміть у руки писанку, прикрасьте кошичок вишитим рушничком, і тоді зрозумієте, як пахне Великодня весна.
Хочеться подякувати викладачам і студентам, які приклали чимало зусиль до створення Великодньої композиції, а також і тим хто зробив свято веселішим, збагативши змістовними художніми номерами. Паски, що лишилися, волонтерський загін передасть дітям - сиротам, таким чином подарувавши і їм частинку свого добра і милосердя, адже Великодень єднає!
Третяк І.В
педагог-організатор
|