Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

 Наближається одне із зимових свят, Андрія Первозванного, або в народі кажуть Андрія. Воно улюблене серед молоді. Це свято відзначають 13 грудня. В цей день молодь збиралася на вечорниці, щоб повеселитись , потанцювати, співати, а  дівчата пов'язати, повишивати , а ще поворожити на свою долю. Тож молодь нашого коледжу не лишилась осторонь і своєрідні вечорниці підготували  фармацевти-першокурсники.

Спочатку дзвінкоголосі ведучі   Іваніщук Настя та Вознюк Андрій

ознайомили аудиторію з історією ввірувань та витоками  етнічної  традиції, а потім запросили на господарювання у господі господиню Аню Федорук.

Студентка символічно зіграла класичну українку в переддень святвечора, де зібралась молодь на традиційні андріївські вечорниці.

 Андріївський обряд складається  з прологу та 2-х частин. Пролог — підготовчий період: винаймання хати для вечорниць, приготування ритуальних страв, принесення ворожильних атрибутів і запрошування парубків чи побратимів. Перша частина Андріївського обряду — дівоча, ворожильна; кожна дівчина — учасниця дійства випікала балабушок і клала на ослінчик, супроводжуючи ці дії магічними замовляннями. Чийого балабушка пес з'їдав першим, та дівчина мала першою вийти заміж; якщо не вийде, то ще рік дівуватиме.

Друга частина Андріївського обряду —

прихід до хати парубків із подарунками.

Дівчата перешкоджали їхньому приходові: перемотували мотузкою стежку, глузували, згодом запрошували за гостинний стіл. Після вечері тривали комічні ігри та забави. Найпоширеніші були ігри «Калита», «Сповідь», «Пошта», «Каву солодити», «Рвати рожу» та ін. Наприкінці вечорниць дівчата ходили попід вікнами сусідів або родичів, калатали ложками і запитували: «Чи ви є всі?», на що чули відповідь: «Щоб повіддавалися всі!» Прийшовши на своє подвір'я, дівчата зрізали вишневу гілочку і ставили у воду: якщо до Різдва зацвіте, то дівчині щаслива доля на одруження. Парубки після вечорниць робили збитки: виносили на городи січкарні, знімали ворота чи хвіртки й несли на подвір'я майбутніх наречених. Найбільшим бешкетом вважали витягти на дах хати сани або воза. Донині з Андріївських обрядів збереглися дівочі ворожіння та хлопчачі збитки.

Студенти-фармацевти зуміли передати атмосферу молодіжних гулять : дівчата і вишивали,

в в’язали, і пиріжків напекли , та ще й зуміли над хлопцями трішки поглумитись.

Вони в пиріжки підклали сіль, соду та копійки, на що хлопці дуже гучно відреагували, хоча потім признались, що пиріжки смачні.

Господиня розказувала молоді: « Дівчата, давно ми ворожили по всякому, виходили надвір із зав'язаними очима підходили до плоту і вибирали кілок, який попадеться чи кривий чи високий чи маленький, такий буде хлопець у тої дівчини. А ми будемо ворожити на тарілках, покладемо під одну тарілку ляльку, ключ, перстень. Лялька - зрада, ключ - бути господинею дому, перстень - скоро весілля. Дівчата по черзі просяться ворожити.

На завершення вечорниць хлопці та дівчата щиро дякували господині за гостинність та заспівали «Хай в нас і вас все буде гаразд»…

Тож справді , нехай у всіх нас все буде гаразд!!!

Студенти І курсу спеціальності "Фармація"