Історії ж бо пишуть на столі,

ми пишем кров’ю на своїй землі.

Ліна костенко

Судилося нам жити в буремний час становлення нової незалежної держави. Як прикро, що до чогось нового, кращого ми повинні йти через такі великі  жертви - втрати людей. Багато сімей залишились без синів, чоловіків, татусів. Великий смуток огортає серця не тільки українців, а й мешканців усього світу. І, звичайно, студентський та викладацький колектив не можуть залишитись осторонь усіх цих подій. Саме в молодості в юні серця сіються зерна любові до рідного землі, рідної  мови, виховуються почуття патріотизму, бажання стати на захист рідного краю.

У знак солідарності з героями України у Ковельському медичному коледжі було проведено перегляд фільму під назвою «Євромайдан. Чорнова версія».

Затамувавши подих, студенти слухали розповідь учасниці революції Гідності  ­Руслани. Своєю розповіддю вона зуміла заполонити серця молодих людей,запалити у них вогник патріотизму та вірності своєму народові.   Тож шануймо наших героїв, поважаймо їхній подвиг. Молімося за них та за нашу Україну. Бо герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо

Герої не вмирають!
І не меркне їхня зоря!
Вони як підсніжники — в зимі воскресають,Їхній подвиг — квітуча весна!
 

Герої не вмирають!
Як не вмре ніколи любов,
Вони як підсніжники - в зимі воскресають,
Але не білі — червоні як кров...
 

Герої не вмирають!
Бо куля душі не вбива...
Вони як підсніжники — в зимі воскресають,
Безсмертне є їхнє життя!

Герої не вмирають!
І кожен про це пам'ятай!
Рабів до Раю не пускають!
Героям призначений Рай!

Литвин Роман

студент ІІ курсу спеціальності "Лікувальна справа"