М.Монтень

Творчість робить людину досконалою, вона відкриває нові грані нашого серця, шліфує високі почуття, несе у собі неймовірний заряд енергії, що згодом виливається у бурхливий потік позитивних емоцій.

Нещодавно в стінах Ковельського медичного коледжу в рамках засідання обласного методичного об’єднання заступників з гуманітарної освіти та виховання, відбувся перший дебют студентського театру.

Вистава, під назвою «Сватання на Гончарівці», яка вже стала класикою українського театрального мистецтва, була вибрана не випадково.

   Головною метою даного заходу було відкриття для студентської молоді, чарівного світу невичерпної української творчості, традицій, які вже давно стали серцем нашого величного народу. Через призму мистецтва можливо побачити всю велич і красу – справжньої, істинної, нічим ще не сплюндрованої «української  душі». Торкнутись найвищої грані і з трепетом поринути у її тенетах.

  Студентський театр – є одним із дієвих засобів впливу на молодь, котрий дає можливість самореалізуватися та самоствердитись у сучасному світі. Тому, закономірністю є те, що молоді люди на інтуїтивному рівні, шукають шляхи, які відкривають неймовірний світ нових вражень та емоцій.

  Першопрохідцями студентського театру у Ковельському медичному коледжі стали такі талановиті та неординарні студенти:

Василик Ярослав,  він же Стецько

(спеціальність «Лікувальна справа» група «А»  I курс);

Гурко Мирослава, вона ж Одарка – мати Уляни   (спеціальність «Сестринська справа» I курс );

Сотник Юрій – Олексій, коханий Уляни          

 (спеціальність «Лікувальна справа» гупи «В»  II курс);

Добровольська Інна – Уляна

(  спеціальність «Сестринська справа»  II курс);

Марчук Богдан – Скорик, солдат у відставці (спеціальність «Лікувальна справа» гупи «Б»  II курс);

Солодуха  Михайло – Прокіп Шкурат, батько Уляни (спеціальність «Лікувальна справа» гупи «Б»  II курс);          

Савлук  Володимир - Кандзюба, батько Стецька (спеціальність «Лікувальна справа» гупи «Б»  II курс).

 Завдяки юнацькому запалу, наполегливості та працьовитості ці молоді люди, зуміли  відобразити у своїх ролях не тільки образи простих українців, а й зі  своєрідною харизмою та витонченістю,  надзвичайно точно передати головну ідею твору. Сплеск позитивних емоцій, що переповнював весь глядацький зал, був  лише результатом тонкого  українського гумору та гарної акторської гри студентів коледжу. Неймовірним українським колоритом збагатили виставу народні пісні, за допомогою яких так легко передавати переживання і настрій головних героїв сюжету. Журлива і весела, сварлива і жалісна, переконлива українська пісня, лилася поміж глядачами, даруючи гарний настрій.

  Великих зусиль до постановки  вистави доклала Сметюх Олена Степанівна, художній керівник Ковельського медичного коледжу. Завдяки талановитому та творчому  підходу до молоді, вона зуміла відкрити нові таланти серед студентів коледжу. Адже коли людина робить свою  справу  чесно, з душею то все  згодом вертається сторицею.

  Таємниця мистецтва полягає в тому, що кожен раз коли милуємося невидимим, вслухаємося у невимовне -  розкриваємо все нові і нові грані своєї особистості. За допомогою театрального мистецтва ми, дорослі,  маємо можливість спонукати молодь до творчих пошуків,  допомогти відчути  у собі впевненість, навчити  бачити красу навколишнього світу, адже доклавши  зусилля, трішки таланту, та бажання народжується студентський театр, простір для нових емоцій та вражень.

Третяк Інна Василівна

педагог-організатор