«Заберіть у нашого серця любов до добра – ви заберете всю придатність до життя»

Жан-Жак Руссо

 Жовтоока,  милозвучна, замріяна осінь тихо ступає  по землі.  З кожним днем  вона стає  неймовірно загадковішою,  невловимою пані, що бентежить найпотаємніші струни людської душі. Осінь чарує зсередини, пестить, голубить і заворожує. П’янить своїми найтоншими пахощами дозрілих трав і соковитих плодів, ніжно обгортає дрібним мереживом сріблястого павутиння. Осінь бережно  бере свою  чарівну арфу-вітрів, торкається перших акордів і наспівує грайливу мелодію падолисту,  манить у своє царство золотаво-багряних  доріжок,  де живуть і клубочаться легкі, напівпрозорі тумани. Саме в таку чарівну пору року ми відзначаємо гарне, сімейне свято  -  День людей похилого віку. Свято  наших батьків, бабусь та дідусів, день, коли  ми віддаємо їм тепло своїх сердець, свою любов і повагу.

 До стаціонарного відділення для постійного проживання територіального центру соціального обслуговування  м. Ковеля  1 жовтня теж завітало чимало гарних гостей:  Сагаль С.А., - начальник управління  праці та соціального захисту населення; Стахорська Л.С. -  голова  товариства Червоного Хреста      м. Ковеля; Хільчук Н.В. - директор Ковельського територіального центру, студенти Ковельського медичного коледжу.

  З щирими словами привітань звернулась до господарів свята Сагаль С.А., побажала   здоров’я, безхмарного неба, сил та наснаги. У своїй святковій промові Софія Анатоліївна наголосила, що люди котрі мешкають у відділенні територіального центру потребують постійної  уваги і турботи з боку влади, адже  усі вони прожили достойне, яскраве життя, наповнене і смутком, і радістю, тому не варто їх залишати  сам на сам із проблемами та старістю.

  Стахорська Л.С.,  сказала,  що цей день  є символом  єдності поколінь,  прекрасною  можливістю висловити слова вдячності за багаторічну самовіддану працю і мудрість старшому поколінню. Людмила Севастянівна побажала , всім присутнім, щоб їхня осіння пора,  в яку вони вступили,  була  світлою й ласкавою, наповненою душевним теплом, увагою і турботою.

    Хільчук Н.В., приєдналась до привітань своїх колег, а також подякувала  Матіжевій  Н.В. , завідуючій  Будинку пристарілих, за гарні умови закладу,          по-справжньому  створену домашню атмосферу, дбайливе ставлення персоналу до своїх підопічних. 

    Приємно відзначити,  що поруч з старшим  поколінням в такі радісні  хвилини  була й молодь. Студенти Ковельського медичного коледжу доклали чимало зусиль та старань аби гідно привітати всіх зі святом. Ніжним струмочком лилася у зал українська пісня,  перепліталася з задушевними поетичними рядками і тонула у безмежному морі чарівних звуків бандури.

Не залишив нікого байдужим і легкий,  граційний танець. Мовою тіла студенти вміло передали всю красу, багатство та щедрість української душі. У залі панувала по-справжньому родинна атмосфера. У когось на щоках були сльози, хтось тихо посміхався,  проте всі разом відчували на серці щемливе почуття єдності осені і літа, що ніби сплелись в єдиний  хоровод   під назвою «життя».   

   Завершилось свято  святковим обідом та  врученням  подарунків від Ковельської міської ради та товариства Червоного хреста. Було приємно бачити щирі посмішки на обличчі людей, яких доля об’єднала разом під одним дахом,  зробивши однією родиною, де горе і радість діляться порівну. Проте  коли поруч є люди, котрі завжди готові допомогти, вислухати, порадити легше долати круті вигини долі, легше зустрічати свою  осінь, свою старість.

Третяк Інна

педагог-організатор Ковельського медичного коледжу